Урок алгебри – інформатики в 10 – му класі

Відкрити, зберегти на свій комп'ютер або роздрукувати повний текст (формат PDF)

 

Урок алгебри – інформатики в 10 – му класі

Тема: „Логічні операції та вирази”

Освітня мета уроку інформатики: Дати поняття про прості та складені логічні вирази, навчити застосовувати логічні операції при розв’язуванні завдань з курсу інформатики

Освітня мета уроку математики: Формування понять: висловлення, кон’юнкція, диз’юнкція, імплікація, еквіваленція, заперечення; навчити користуватися логічними операціями;

Розвиваюча мета бінарного уроку: сприяти розвитку мислення та розкриття творчих здібностей учнів, розвивати вміння проводити дослідницьку роботу наукового характеру;

Виховна мета бінарного уроку: виховувати в учнів інтерес до предметів на прикладах оригінальних розв’язків математичних задач за допомогою комп’ютера, використовуючи диференціальний та особистісний підхід, сприяти самореалізації учнів.

Тип уроку: бінарний урок з алгебри та інформатики.

 

Хід уроку: І. Організаційний момент.

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Для вивчення даної теми нам необхідно згадати матеріал попередніх уроків. 

Фронтальне опитування.

1.     Що називається множиною?

2.     Хто засновник теорії множини?

3.     Що називається елементом множини? Наведіть приклад множини.

4.     Яка множина називається скінченою (порожньою)?

5.     Що називають підмножиною множини?

6.     Які множини називають рівними?

7.     Що називають перерізом множин А і В?

8.     Що називають об’єднанням множин А і В?

9.     Що називають різницею множин А і В?

 

 

ІІ. Мотивація навчання.

         Світ формул алгебри висловлювань – світ надзвичайно цікавий, і особливим є те, що велика кількість логічних задач розв’язується за єдиним алгоритмом, а це означає, що є можливість розібратися в тому, як ЕОМ складає розклад, враховує багато різних чинників при розв’язуванні досить реальних практичних задач.

         Підкреслю, що при розв’язанні складних задач уміння створювати з простих умов передачі управління складні умови, що формулюються за допомогою алгебри висловлювань, дозволяє робити програми більш простими і ефективними. Це означає, що алгебра висловлювань необхідна для програміста, потреба в ній може виникнути при розв’язанні не тільки логічної задачі, а й задачі на обчислення, графічної, або задачі символьної обробки.

 

ІІІ. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.

-         Оскільки до проведення нашого уроку будуть залучені комп’ютери, прошу повторити правила техніки безпеки.

1.     Знайомство з історією розвитку математичної логіки.

-         На робочому столі ви бачите папку з назвою „Логіка”. Відкрийте її. В списку „Зміст” виберіть розділ

Історія виникнення математичної логіки

Вивченням логічних форм мислення займались ще в 6-5 століттях до н.е. Мислителі Давнього Світу розроблювали деякі питання структури пізнавального процесу і мовних граматичних форм. В Давній Греції питаннями логіки вперше став займатися філософ-матеріаліст Демокрит (близько 540-480 до н. е. ) З перших кроків свого виникнення логіка формувалась як складова частина філософського знання.

Родоначальником науки логіки по праву вважається давньогрецький мислитель Аристотель( 384-322 до н.е.) Він всебічно досліджував основні для науки логіки питання; систематизував форми мислення-поняття, судження, умовивід; сформулював логічні закони - закон тотожності, протиріччя, виключеного третього; вивів логічні правила дедуктивного умовиводу доказу. Йому належать 6 логічних трактатів, які об'єднані під загальною назвою "Органон" .

Аристотель ( 384-322 до н.е.)

Аристотель вперше в історії античної філософії зайнявся спеціальним вивченням внутрішньої структури людського мислення і намагався вивести логічні форми з реального змісту думки. Закони і правила логіки, за його думкою, не випадкові, а беруть об'єктивні витоки у відносинах предметного світу. Логіку він розглядав як науку про утвердження хибних суджень, які спотворюють дійсне положення речей. У всіх своїх логічних дослідженнях Аристотель відстоював інтереси науки від ідеалістичних спотворень.