Інтегрований урок з української мови та трудового навчання в 7-му класі «Кухарі-мовознавці»

Відкрити, зберегти на свій комп'ютер або роздрукувати повний текст (формат PDF)

 

Інтегрований урок з української мови та трудового навчання

в 7-му класі «Кухарі-мовознавці»

Тема: з української мови – «РЗМ. Твір-розповідь про процес праці», з трудового навчання – «Особливості приготування страв із круп»

Мета уроку:

·         навчити писати твір-розповідь про процес праці;

·         навчити готувати страви з крупів;

·         повторити типи та стилі мовлення, особливості побудови розповіді та опису;

·         ознайомити дітей з видами крупів, їхнім значенням у харчуванні людини, народними традиціями, пов’язаними із зерновими культурами, з різноманітністю способів і рецептів приготування каш;

·         допомогти учням вибрати жанр і стиль майбутнього твору;

·         розвивати усне та писемне мовлення;

·         удосконалювати вміння сервірувати стіл, розвивати художній смак під час оформлення готових страв;

·         виховувати свідоме виконання правил техніки безпеки під час роботи з гарячими рідинами;

·         виховувати повагу до праці не лише дорослих, але й до праці однолітків;

·         прищеплювати розуміння необхідності свідомого ставлення до свого здоров’я через здорову їжу.                                                                                                             

Обладнання: підручники, робочі зошити. Тарілки, ложки, скатертина, серветки, каструлі, полумиски. Роздатковий матеріал: таблиця «Стилі та типи мовлення». Колекція сушених злакових рослин (або їх зображення). Колекція круп. Оформлений стенд із зображенням страв української кухні. Книги рецептів страв української кухні.

Попередня підготовка дітей:

·   знайти і прочитати додаткову літературу про історію злакових рослин і круп, про каші;

·   знайти і виписати прислів’я і приказки, у яких згадуються крупи та страви з них.

Хід уроку                                                                                                                                         

1. Організаційний момент                                                                                               

2. Актуалізація опорних знань

- Які крупи входять до раціону вашої родини?                                                                                              

- Як часто у вашій родині готують страви із круп?                                                                        

- Яка страва з крупи найбільш розповсюджена? 

Правильно, каша.

А що нового і цікавого ви дізналися про історію круп та кашу?

Виступ учня 1: Раніше каша була улюбленою стравою на Русі. Вона готувалася зі звареного чи запареного зерна, крупи або ж борошна. Її використовували і в будні, і в свята. Жодне застілля не обходилось у стародавні часи без каші. Каша була часто і обрядовою стравою, яку подавали до столу як на церковні, так і на народні свята.

У сиву давнину на Русі було навіть свято каші. Відзначалося воно в день Акулини-гречишниці і випадало на 26 червня. За церковним календарем це свято святої Кулини, однак у народній свідомості воно міцно пов’язувалося з однією із найбільш розповсюджених злакових культур – гречихою. В цей день традиційно готували гречану кашу для злиденних і мандрівників. Робили її «багатою» — круту з яйцями й (або) грибами, пухову — з молоком. Кашовари змагались у приготуванні каші та створенні нових блюд із неї.         

 

Виступ учня 2: Учені-історики стверджують, що каша була однією з перших страв людини. Німецький археолог професор Стокар говорить, що «каша всюди була праматір’ю хліба». Про це свідчать розкопки, що проводились у Єгипті, Індії та в інших країнах. Очевидно, одного разу хтось допустився помилки під час приготування каші — і вона виявилася надто крутою. Люди отримали користь із цього «лиха» і навчились із круто звареної каші пекти коржі. І лише потім з’явився   хліб, виготовлений з тіста. З часів глибокої давнини відома каша на Русі. Тут вона стала свого роду національним блюдом. Не так давно при розкопках стародавнього міста Любеча (Чернігівська обл.) виявили горщик із кашею, звареною близько тисячі років тому. Знахідка добре збереглася під шаром золи.                            

Виступ учня 3: У давнину на Русі слово «каша» мало більш широкий зміст: воно означало весільний бенкет, який супроводжувався різними церемоніями та обрядами.               

Цікава історія збереглася про каші князя Дмитра Донського. Вирішивши одружитися з донькою нижегородського князя, він, за звичаєм, мав поїхати на кашу до батька своєї нареченої, але визнав нижче за свою гідність здійснювати цю поїздку, а нижегородський князь, у свою чергу, відмовився їхати до Москви. Тоді вирішено було влаштувати кашу в Коломні – між Москвою і Нижнім Новгородом. Імовірно, саме через великий клопіт, пов’язаний з організацією подібних каш, і народився донині поширений вираз «заварити кашу».

У знаменитому тлумачному словнику російської мови Володимира Даля можна зустріти більше 50 прислів’їв і приказок, пов’язаних з кашею. Чимало їх існує і сьогодні в нашій мові: «з ним каші не звариш» (про непутящу або безвідповідальну людину), «просить каші» (про рване взуття) і т.д. Слово «кашовар» до цих пір є синонімом слова «кухар», особливо у військових частинах.

Ще в Давньому Римі вміння варити кашу вважалося ознакою жіночої домовитості. У Франції багато століть тому наречені повинні були в присутності трьох свідків з’їсти разом кашу.                                                                                                                                  

Смачна каша і сьогодні улюблена багатьма. Її можна подавати не тільки як основну страву, а й як гарнір до м’яса, риби, овочів.

3. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.