Тема: Технологія приготування гарячих напоїв. Правила техніки безпеки в побуті.

Відкрити, зберегти на свій комп'ютер або роздрукувати повний текст (формат PDF) 

 

Тема: Технологія приготування гарячих напоїв. Правила техніки безпеки в побуті.

Мета: Розширити знання й навички приготування гарячих напоїв; розвивати художній естетичний смак під час оформлення готових страв, сервіруванню столу; виховувати свідоме виконання правил техніки безпеки на кухні

Тип уроку: інтегрований, комбінований

Методи: Бесіда, групова робота, захист проекту, практична робота.

Засоби наочності: географічна карта світу, комп'ютерна презентація, таблиця «Сервіровка столу», настінна таблиця «Правила безпечної роботи в шкільних майстернях», ілюстрований інформаційний матеріал, столовий і кухонний посуд.

 

Смеркалось. На столе блистая

Шипел вечерний самовар,

китайский чайник нагревая

Под ним клубился легкий пар

Разлитый Ольгиной рукою,

По чашкам темною струею

Уже душистый чай бежал

И сливки мальчик подавал

А.С.Пушкин 

Учнів класу розділили на групи і задали випереджаюче завдання – комп'ютерна презентація по темах:

·   Історія чаю (група «істориків»)

·   Поширення чаю (група «географів») 

Хід уроку

Організаційний момент

1)Актуалізація

Вчитель обслуговуючої праці:

а) Що таке технологія?

б) Які технології використовуються на кухні?

Вчитель біології:

в) Які небезпеки можуть вас спіткати на кухні?

2) Мотивація

Вчитель біології зачитує епіграф, діти формулюють тему і мету уроку за допомогою вчителя.

1)   Що допомагає нам бути здоровим і зберігати здоров'я?

Вчитель обслуговуючої праці:

2) Які гарячі напої ви знаєте?

 

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вчитель біології: Діти, чи знаєте ви, як до нас потрапив чай?

Батьківщиною чайного дерева вважається Китай. Саме китайці звернули увагу на здатність відвару з листя надавати тонізуючої дії на організм людини і першими почали вирощувати цю рослину. Перші згадування про чай зустрічаються в китайських рукописах, вік яких близько 5000 років. У 18 столітті був створений славнозвісний «Трактат про чай». Його автор Лу Юй вважає, що першим по гідності оцінив властивості чайного листя предок китайців Шень Нун.

Він вивчав різні рослини і приймав безліч отруйних речовин, а чай був для нього протиотрутою. Гіркий настій, який він використовував, згодом назвали зеленим чаєм. В давнину китайці вважали його ліками від 72 отруйних речовин і застосовували тільки для лікування хворих. Пізніше почали використовувати листя чайного дерева в релігійних обрядах. У часи від періоду Західної Хань до початку епохи Троєцарствія настій подавали при дворі імператора. В епоху розквіту буддизму чай став більш популярним серед простих китайців. Його поширювали ченці-буддисти, подаючи його до столу під час бесід з учнями замість традиційного вина. Мудреці створили цілу Філософію-Дао чаю. Даоси вірили, що відвар допомагає глибше проникнути у внутрішній світ людини, освідомити місце людства у взаємодії Землі і Неба, Простору і Часу. Напій полюбили по всьому Китаю. У 3-4 століттях нашої ери чайне дерево стали вирощувати на плантаціях. Надалі, щоб легше було збирати листя, з високого дерева в наслыдок селекції одержали кущ. Китайські закони 8 століття встановили чіткі вимоги до заварювання чаю. Після чайних реформ 10 століття чаїнки спочатку розтирали в порошок, змішували один до одного з гарячою водою, збивали вінечком з бамбука і тільки потім заварювали. Одночасно з появою цього способу приготування напою в Китаї винайшли білий фарфоровий посуд, глазурований зсередини. У такій чашці можна добре роздивитись колір напою і легко відмітити залежність смаку і аромату від кольору настою. Китайці стали уважніше стежити за зміною забарвлення чайного листа під час виробництва. Це викликало удосконалення у виробництві чаю. У 18 столітті було відомо понад сто сортів, він став найпопулярнішим напоєм в Китаї. В наші дні гостям під час чаювання китайці говорять: « Пробуючи смак справжнього Чаю, ви пробуєте смак самого Життя»

 Отже, ми п'ємо чай і вранці і ввечері, в буденний день, на день народження.