Тема: Леся Українка - геніальна донька українського народу.
Відкрити, зберегти на свій комп'ютер або роздрукувати повний текст (формат PDF)
Тема: Леся Українка - геніальна донька українського народу.
Мета уроку: - збагатити знання учнів про Лесю Українку, допомогти їм скласти цілісне уявлення про неї як
людину, митця, громадянина;
- розвивати мислення учнів, навики висловлювання й узагальнення своїх думок, виразного читання
ліричних творів, потяг до пошукової діяльності;
- виховувати в учнів патріотичні почуття.
Обладнання : портрет письменниці, виставка її творів, фотовиставка «На шлях я вийшла ранньою весною»
(життя у фотографіях), ПАМ’ЯТКА «Мозаїка особистості».
Хід уроку :
І Мотивація навчання школярів.
1. Оголошення теми, мети, завдань уроку.
Сьогоднішній урок присвячується чудовій поетесі.
Урок має назву: „ Леся Українка - геніальна донька українського народу."
Мені б хотілося, щоб завдяки матеріалу, який сьогодні почуєте, ви могли скласти цілісне уявлення про Лесю Українку як людину, митця, громадянина, а також уявно вималювали внутрішній, психологічний) портрет письменниці, укладаючи з окремих граней цілісний образ її геніальної особистості.
Епіграфом до уроку є слова самої Лесі Українки ( на до дошці):
Якби мої думи німії
та піснею стали без слова
Вони б тоді більше сказали,
ніж вся моя довга розмова.
Леся Українка
На дошці завдання, відповідь на яке учні будуть зачитувати в кінці уроку:
Якою я собі уявляю Лесю Українку? (Письмовий портрет - нарис).
План:
1.Зовнішність
2.Поведінка
3.Характер
4.Вдача
Про Лесю Українку Олесь Гончар сказав:
„Леся Українка - нетьмарна зірка в очах потомків, її ім'я сяє й сяятиме, як висока алмазна чиста зоря. "
Леонід Смілянський написав такі слова:
« Хіба жила на світі ще така жінка, в серці якої поєдналися б така мужність, така геніальність, такий вогонь і розум, така пристрасна любов до Батьківщини?
Ні, другої такої на світі не було»
Дошка:
Девізом уроку є слова : Збагни її безмежжя духу …
II. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу :
Вчитель:
Де б'ється Случ у береги каміння,
Незмінні у мінливості століть,
В старому Новограді на Волині,
Старесенький будиночок стоїть.
Непоказний, низенький, клямки ржаві
Та ми в шанобі знімемо шапки
Він береже нетлінну частку слави,
Що наш народ нестиме навіки.
Цього будиночка привітні стіни.
Домашня тишина його тепла
Була найпершим світлом до дитини,
Що народилась тут, і тут росла,
Русалкою вистрибувала в плесі,
Над Случчю на вінки збирала цвіт
Зросла, назвалась Українка Леся.
І воїном пішла в широкий світ...
Ці чудові рядки були написані поетом Петром Дорошенком на честь Лесі Українки.