Карти контролю відпрацювання тем програми з професійно-практичної підготовки. Щоденник з виробничого навчання за професією «Пекар 2-го розряду»

>

Відкрити, зберегти на свій комп'ютер або роздрукувати повний текст (формат PDF) 

 

        «Ще один навчальний посібник, тільки не для  вчителя, а для учня?»» — скажете Ви, взявши у руки цей щоденник. І так, і ні, — відповімо ми.

        Дійсно, кожен із нас, прийшов до навчального закладу з досить значним багажем теоретичних знань і зі свого предмету і з методики викладання, і з теорії  педагогіки і психології. Та, мабуть, кожен учитель-початківець  зіткнувся із проблемою поєднання теорії з практикою, кожен іде своїм  власнимтернистим шляхом від новачка до вчителя-професіонала, майстра своєї справи.

        Навіть набувши певного досвіду, ніколи не зупиняєшся, переосмислюєш вже пізнане, завжди шукаєш щось нове, доповнюєш  власні наробки, збагачуєшся досвідом колег. І, як часто говорять досвідчені педагоги, іноді виникає  відчуття, що не встигаєш за величезним потоком інформації,  базові знання, застаріли або забулися, та й у мірі повсякденних професійних справ не завжди є час  (або й фінансова можливість) відшукати необхідну інформацію з різних джерел.

        Професійно-технічна підготовка фахівців для хлібопекарської промисловості постійно переглядає і розширює межі своїх можливостей, категорій та понять. Та й взагалі, погодьтесь, що це надзвичайно складна наука, адже вона вивчає найвищий витвір природи —  хліб. З іншого боку  виробництво хліба — наука неоднозначна, іноді навіть суперечлива і досить суб'єктивна. Та головне, як на мій погляд, вона надзвичайно цікава, цікава й історією свого розвитку, і відкриттями, й помилками та розчаруваннями.

 

Предметом розгляду «Щоденника з професійно-практичної підготовки» є контрольно-корекційний етап діяльності учня під час виробничого навчання та виробничої практики.

        Умовно контрольно-корекційний етап може бути трьох видів:

контрольно-корекційний етап підчас виконавчого етапу діяльності,

контрольно-корекційний етап навчального заняття, 

контрольно-корекційний етап теми або розділу.

        Аналіз уроків майстрів виробничого навчання і конспектів уроків, які були надруковані у педагогічних виданнях, дозволяють зробити невтішний висновок, що майстри приділяють контрольно-корекційному етапу недостатньо уваги.

        Він виходить «змазаним», нечітким і не спроможний виконати тих дидактичних завдань, які на нього покладаються у системі діяльності. (слайд 5)

        До найбільш поширених помилок, яких припускаються майстри на цьому етапі, належать такі:

·   на контрольно-корекційний етап відводиться недостатньо часу (від 1 до 3 хв.);

·   етап обмежується перевіркою нових знань, які вивчалися на уроці, тобто контролююча діяльність майстра підмінюється повторенням вивченого на уроці матеріалу;

·   перевірка здійснюється шляхом фронтальної бесіди, у якій беруть участь принаймні 2—3 учні, що не дає підстав судити про рівень засвоєння матеріалу всіма або більшістю учнів групи;

·   у випадку виявлення помилок корекція зводиться до того, що майстер здебільшого сам дає на них правильні відповіді або їх дають учні, які засвоїли новий матеріал,

·   причина помилок не виявляється, а отже, учні припускатимуться їх у подальшому;

·   не відбувається узагальнення матеріалу в масштабах теми (тобто матеріал уроку не розглядається як часткова відповідь на основне питання теми);

·   домашнє завдання задається без відповідного інструктажу, який повинен чітко окреслити учням очікувані результати діяльності, способи діяльності, матеріал для здійснення діяльності, можливі ускладнення та шляхи їх подолання.

 

Безумовно, однією з головних причин такого становища є нестача часу, яка відводиться на контрольно-корекційний етап. Це відбувається через те, що існує певна (а може, й повна?) невідповідність між обсягом навчального матеріалу, який виділяється на навчальне заняття, вимогами до рівня його засвоєння, які перевищують можливості учнів і часом, який надасться для цього. Складність викладення матеріалу в підручниках робить неможливим самостійне засвоєння учнями хоча б його частини і примушує майстра витрачати час заняття на розповідь і пояснення, а не на використання навчального матеріалу з метою розвитку особистості учня, його практичних навичок.

        На мій погляд, подібне становище можна змінити шляхом більш раціональної організації і проведення етапу контролю і корекції полягає в удосконаленні його структури, змісту і способів взаємодії  майстра та учнів.