Причини необхідності застосування системи з опорними конспектами.

Відкрити, зберегти на свій комп'ютер або роздрукувати повний текст (формат PDF)

 

Причини необхідності застосування системи з опорними конспектами.

 

За останній час з’явилися нові програми,  підручники, посібники з історії. Робиться спроба перейти від епізодичних оповідань, міфів до правдивої розповіді про складні події історії нашої Батьківщини та всесвітньої історії. Підчас учням важко розібратися в матеріалі великому за обсягом і складному по розумінню. А ще при цьому мала кількість годин на вивчення деяких тем. Отже учням необхідна досвідчена допомога вчителя. Адже ще Т. Спенсер зазначав, що «якщо знання людини невпорядковані, то чим більше вона знає, тим більшою буде плутанина в думках». Як донести до учнів необхідну інформацію, щоб вона була зрозумілою і зацікавила їх вивченням більш глибоким історії? Це дуже складна проблема. І над її вирішенням я працюю вже 17 років. На мій погляд один з шляхів її вирішення є систематична послідовна робота з опорним конспектом. Як відомо учнів сприймають 1. на нюх, смак – 3-5% інформації;

 2. на слух – 10-15%; 3. а зором – 80-85%. Отже , необхідно на уроках як найбільше використовувати зорову пам’ять учнів. Саме завдяки зоровій пам’яті учні і запам’ятовують більше необхідної інформації . Таким чином пропонована система роботи з опорним конспектом, має на меті:

- допомогти учням усвідомити логічний взаємозв’язок подій,

- скласти образну схему змісту уроку, що дає можливість свідомо запам’ятовувати матеріал.

- інтенсифікувати навчальний процес.

- допомогти учням при підготовці до уроків узагальнення.

Слід зазначити, що використання опорних конспектів на уроках історії залучає не тільки зорову, слухову, але й механічну пам”ять. Це, звичайно, сприяє значно легшому засвоєнню величезної кількості історичної інформації.  

Особливості роботи з опорним конспектом:

 

·       Це форма роботи будується на принципі творчого співробітництва, співпраці в ключі «учень – вчитель-учень».

·       Передбачається, що учні на уроці мають засвоїти основну інформацію, усвідомити логічно зв’язки, місце фактів на загальному історичному просторі.

Опорний конспект виконується на дошці крейдою (краще кольоровою) і учні записують його до робочого зошита.

 

План роботи з опорним конспектом

 

-         спочатку вчитель дає мотиваційну родзинку. Це може бути проблемне запитання, цитата, легенда, вірш, тощо

-         з мотивації уроку має виникнути у учнів образ. Якщо учні самі не можуть його назвати, вчитель допомагає їм запитаннями,

-         цей мотиваційний образ – центральна частина опорного конспекту. Вчитель відображає його на дошці крейдою.

-         Поступово, під час пояснення матеріалу в логічній послідовності, вчитель пропонує учням вирішити проблемні завдання згідно зі змістом теми уроку, спочатку усно, а потім стисло записується відповідь до конспекту.

-         За звичай учні або зразу відповідають на проблемні завдання, або, якщо виникають труднощі, за допомогою підручника (вчитель заздалегідь готує сторінки, де можна знайти відповідь на те чи інше запитання).

-         Ця проблема, чи питання позначається знаком «?»в опорному конспекті .

-         В кінці роботи, коли всі складові частини конспекту заповнені, вчитель пропонує учням в логічній послідовності розкрити основні питання опорного конспекту. Таким чином можна виділити такі основні етапи роботи з конспектом.

1.    Вступ – образна мотиваційна стисла характеристика вчителем історичної ситуації чи події.

2.    Основна частина – робота вчителя разом з учнями над пошуком відповідей на основні питання теми.

3.    Осмислення – самостійна робота учнів над вирішенням проблемних запитань даної теми (при цьому використовуються активні та інтерактивні методи).

4.    Висновок – узагальнення та систематизація матеріалу за допомогою опорного конспекту.

 

Основні принципи роботи з опорним конспектом.

·       записи мають бути стислі (використовуються опорні знаки ;

·       стрілка вказує на зв’язок між частинами, послідовність, взаємовплив;

·       Учні самостійно заповнюють конспект, там де є знак «?»;

·       Схема не є догмою. Учень може виробити свій більш зручний для нього варіант;

·       Учні мають робити записи до зошитів в кінці уроку, відтворювати їх.